Чия «Мрія»? Анатомія радянського космосу, українського неба та коментаторського абсурду

Останнім часом у соцмережах — особливо в Instagram — я дедалі частіше натрапляю на палкі, але абсолютно безграмотні дискусії. У коментарях під фото легендарного Ан-225 розгортається справжня битва екстрасенсів: одні кричать, що це «чисто українська розробка», інші б`ють себе в груди, доводячи, що літак «російський, бо радянський».

Давайте виключимо емоції, увімкнемо холодну логіку та розберемо цей кейс на основі задокументованих фактів із відкритих джерел. Чий же це літак, для чого його будували і чому коментатори так глибоко помиляються?

Міф №1: «Мрія» створювалася як звичайний комерційний вантажівка 

Це головна помилка дилетантів. Ан-225 «Мрія» (кодове ім`я НАТО — Cossack / «Козак») ніколи не проєктувався для того, щоб возити генератори, локомотиви чи гуманітарну допомогу.   

Літак створювався в СРСР у 1985 році під конкретне, надвузьке і суперсекретне завдання — для потреб радянської космічної програми. Він мав стати літаючим стартовим майданчиком та транспортером для:  

- Космічного корабля багаторазового використання «Буран».  

- Компонентів гігантської ракетної системи «Енергія».   

Мета створення «Мрії» була повністю аналогічною американському проєкту Boeing 747SCA, який транспортував знамениті космічні човники (шаттли) «на спині». Саме тому Ан-225 мав унікальне двокільове хвостове оперення — щоб аеродинамічний слід від величезного «Бурана», закріпленого зверху фюзеляжу, не глушив керма літака.  

Міф №2: «Буран і Мрія — це все російське»

Ось тут у коментаторів починається повна каша в голові. Давайте розділимо мух і котлети — тобто літак і космічний човник.

Космічний човник «Буран»

Орбітальний корабель-ракетоплан «Буран» дійсно розроблявся та виготовлявся переважно на підприємствах РРФСР (Росії) як відповідь на американський «Спейс шаттл». Це була мілітаризована система для виведення зброї та військово-прикладних досліджень. 

15 листопада 1988 року «Буран» здійснив свій перший і єдиний космічний політ. Він злетів у режимі жорсткого шторму в повністю автоматичному режимі, зробив два оберти навколо Землі й приземлився на Байконурі, за що потрапив до Книги рекордів Гіннеса.  

Але що сталося далі? Радянський Союз розпався. Гроші закінчилися, програму «Енергія — Буран» закрили. Єдиний літаючий «Буран» ніколи більше не піднімався в небо і трагічно загинув у 2002 році на Байконурі, коли на нього просто обвалився дах старого монтажно-випробувального корпусу.  

Літак Ан-225 «Мрія» 

А ось літак, який возив цей «Буран», народився у Києві. Його розробило легендарне київське КБ імені Антонова.  

- Терміни: Розробка почалася в 1985 році і тривала рекордно короткі 3,5 роки, тому що київські конструктори взяли за основу вузли серійного літака Ан-124 «Руслан».  

- Творці: Загальне керівництво здійснював генеральний конструктор Петро Балабуєв, провідним конструктором був Анатолій Вовнянко, а головним конструктором — Віктор Толмачов.  

- Перший політ: 21 грудня 1988 року літак вперше відірвався від землі.   

У 1989 році «Мрія» з «Бураном» на спині підкорила Паризький авіасалон у Ле-Бурже. Але вже у серпні 1993 року на авіашоу МАКС-93 у Жуковському «Мрія» піднялася в небо під українським прапором на хвостовому оперенні та з українським бортовим номером UR-82060.  

Українське відродження: Як літак без місії став світовою легендою

Після розпаду СРСР літак перейшов у повну власність України. Космічної програми більше не існувало, і гігант роками стояв на консервації в Гостомелі, розібраний на запчастини разом із другим, недобудованим фюзеляжем. 

Росія до цього літака вже не мала жодного стосунку. Наприкінці 1990-х років київська компанія «Авіалінії Антонова» зрозуміла: світовому ринку потрібен надважкий комерційний перевізник. Україна за власні кошти реконструювала, модифікувала та сертифікувала Ан-225 для цивільних вантажних перевезень.   

Саме українська «Мрія» встановила 240 світових рекордів, за що у 2004 році була внесена до Книги рекордів Гіннеса.  

Мова цифр: Порівняння з іншими гігантами світу

Щоб ви розуміли масштаби українського літака, порівняємо його максимальну злітну масу (літак + паливо + вантаж) із головними важковаговиками планети:

Місце 🏆 1 Назва літака: Ан-225 «Мрія» Країна: Україна Макс.злітна вага: 640 тонн Макс. вантажопідйомність: понад 250 тонн

Місце 🥈 2 Назва літака: Ан-124 «Руслан» Країна: Україна Макс.злітна вага: 405 тонн Макс. вантажопідйомність: до 120 тонн(~22 одиниці зараз у РФ)

Місце 🥉 3 Назва літака: Boeing 747-8 Freighter Країна: США Макс.злітна вага: 447 тонн Макс. вантажопідйомність: 132,6 тонни

Місце 4 Назва літака: Lockheed C-5M Super Galaxy Країна: США Макс.злітна вага: 381 тонна Макс. вантажопідйомність: 122,4 тонни

«Мрія» випереджала найближчого американського конкурента C-5 Galaxy майже вдвічі за масою і вантажопідйомністю! З розмахом крил у 88,4 метра вона міцно тримала перше місце на планеті.  

Фінал та висновки: То чий же він?

27 лютого 2022 року під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну Ан-225 був знищений в ангарі під час боїв за аеропорт Гостомель. Ті, хто сьогодні в коментарях називає літак «російським», чомусь забувають, що саме російські ракети та снаряди перетворили цей унікальний шедевр інженерії на згарище.

То як правильно відповісти на питання про походження?

1. За розробкою та інженерною думкою: Літак створений українським КБ імені Антонова в Києві, під керівництвом українських конструкторів (Балабуєв, Вовнянко).  

2. За фінансуванням на старті: Проєкт фінансувався з бюджету СРСР, внесок у який робили всі республіки (включаючи Україну).  

3. За життям, модернізацією та славою: Це на 100% український комерційний літак, який підняла з руїн, перепрофілювала та показала світові незалежна Україна.  

Коли черговий ``експерт`` в Instagram почне писати бредні про те, що «Мрію» зробили в Росії, просто скиньте йому цю статтю. Факти — річ уперта. Код не бреше. Історія не бреше.

«Мрія» народилася в Києві, прославила Україну на весь світ і була знищена тими, хто так і не зміг її повторити.

Матеріал підготував G_Raw_Truth на основі перевірених та відкритих історичних даних.