Імла

Містом блукаю один,

Її погляд шукаю всюди.

Я не чекав цієї зими,

Лиш хочу з Нею побути.

За обрієм сонце сідає,

Зникає, як і подих мій.

Гарнішої за Неї немає,

Бо мій погляд завмирає на Ній.

І мене не цікавлять так або ні,

Не цікавить усе навкóло.

Тільки Вона потрібна мені,

Та зараз зі мною лиш холод.

Думаю про все це постійно,

Бо уві сні Її постать побачив.

Торкнувсь руки Її ніжно - 

Зрозумів, що себе не пробачу.

Усі події нам не спинити,

Ми гравці на цьому столі.

Тому мусимо зараз жити,

Щоб не розвіятись в буденній імлі...