останній дубль

В юрбі випадковій, де я — просто тінь,

де погляди гострі сіють глибінь.

Я вкотре мовчав у чужому раю,

ховаючи в димі втому свою.

Та знову раптово ти поряд —

красивий, уважний твій погляд,

загоює рани, стримує біль.

Та для чого тобі, головному герою,

рятувати мене — другорядную роль?

У сценці твоїй я лиш другорядний.

Замітивши погляд твій бездоганний.

Знову замовкну,вийду із кадру.

І більше не з’явлюсь у фільмі твоїм.