***

Коли буде потреба, Господь тебе покличе.

Відчуєш голос в серці, що вже прийшов твій час.

Пора життя прожите на полиці розложити,

Всі пазли поскладати, щоб все зійшлося враз.

Душа, що стежку свою до вічності топтала,

Все зразу ж зрозуміє – й коліно прикладе.

В смиренні з Богом жила і ближньому служила,

Зрадіє й усміхнеться, бо вже до нього йде.

Ісус зустріне душу на переході цьому,

І ангели Господні їй стежку прокладуть.

Тоді легкою стане дорога ця, додому,

І з всім земним здобутком відправиться у путь.

А поки ще живемо у Богом данім краї,

Любімо світ чудовий, дарований з небес.

Робім його прекрасним присутністю своєю

І дякуймо Ісусу, бо він для нас ВОСКРЕС !