#1

Собори наші бережуть віки.
Безсмертя вічність їм дала навмисне,
Щоб світлі вчинки, помисли, думки
Зосталися лиш під промінням чистим.

Подалі від злослів`я, від гріхів
У кожного в душі добра зернина
Проізростає в світлі ліхтарів.
Я вірю, що настане та година

Коли лиш добре лишиться у нас,
Коли щаслива буде та людина,
Котра собор свій пронесла повз час
І людяності зберегла краплину.