Атлантида на дні чашки

Зима — це зміна в душі. Напій той самий, а відчуття — інші.

Тепліші, глибші, ґрунтовніші.

Чайник на плиті. Тепло блакитних язичків під ним на контрасті з холодними відголосками блакиті за вікном. Зона затишку в самісінькому центрі перетину променів кольору, доступна лише найхолоднішій порі року. Долоні вже в передчутті.

Острів на дні чашки. Сипучі солодкі білі кристали, мов пісок з океанічного берега. На них текстурні гранули-гори, заквітчані ароматом гіркоти. Густий сироп зі смаком ``зелений банан`` — частина райського пейзажу.

Різкий свист чайника.

Гарячий струмінь з сірого носика. Над чашкою пар, а на її дні — Кавова Атлантида.

Ритм коливань ложки. Густий п`янкий аромат в околицях ніздрів.

Темно-коричневі погойдування рідини. Білий вершковий потік. Дифузія. Маленький шматочок хімії прямісінько посеред кухонного столу. Карамельний океан з ледь помітним зеленкуватим відблиском солодких хвиль.

Руки на теплій порцеляні. Затишок у кожному вдиху, доторку, молекулі.

А за вікном вже глибока темно-синя поволока вечора. Без п`яти хвилин темрява. Без п`яти хвилин точка максимальної насолоди та спокою.

Дзвін новорічного настрою з важким відлунням

Завдання для марафону ``Зимові ескізи``, Завдання 9

21.12.2025

Читати 2