Балерина(2023)

Можливо це трохи не тей контент, який ви могли очікувати побачити на цій платформі, але як розігрів для моїх письменницьких навичок, що вже давно перестали працювати навіть в стіл, рецензії саме те, що потрібно.

Отож, почати я вирішила з фільму, який хоч і був досить порулярним в окремих колах та особисто я почула про нього зовсім недавно. ``Балерина`` - це трилер і бойовик. Чесно кажучи рідко обираю щось подібне за жанром для перегляду на вечір, але була приємно вражена технічною стороною і дивилась з задоволенням та можу рекомендувати, якщо ви шукаєте незапарний сюжет, але цікаву та динамічну картинку.

Почнемо з поверхневих вражень.

В першій же сцені ми розуміємо, що сам фільм є нетиповим для Кореї, а коли бачимо, що зйомками займались Нетфлікс, то одразу стає ясно, що орієнтиром був інший глядач, адже якщо заглиблюватись в цю культуру, то ми можемо відчути схильність до власної самоідентичності і захопленість корейців власним еталоном, що є далеким від американських чи європейських стандартів, на якій і працює компанія.

То що ж настільки виділило цю кінострічку в моїх очах?

Першочергово - візуал. Грамотно поставлене світло з кольоровим відтинанням сюжетних поворотів, особисто мене як художника зацікавило і затягнуло до кінця, а музика, що більше дійсно нагадувала Америку ніж Азію пасувала до сцен як найкраще, хоча це тільки на мій погляд. Звичайно, маю відмітити гарно поставлені бої, що є невід`ємною частиною жанру.

Перейдемо до невеликої анотації та критики.

Головний сюжет відбувається в рамках декількох днів з невеликими поверненнями в минуле. На мою думку, він не є докінця розкритим, тому цей аспект фільму тягне його на дно. Ми знаємо лише з анотації про кримінальне минуле головної героїні. Нам не розповідають, чому вона стала настільки поодинокою, але розповідають, як вона зустріла свою найкращу подругу, показуючи спогади та моменти душевної близькості, щоб потім без слів вказати на те, що без зайвих роздумів, знайшовши предсмертне послання дівчини нас чекає кривава помста.

Іноді, коли нам боляче ми чекаємо, що світ зупиниться і дасть нам перепочити, але нажаль так не стається і тоді, хтось шукає відраду в улюбленій справі, близьких чи власній вірі, а дехто замикається у власній невпевненості та неспроможності. Обидва типи людей не хочуть в моменті шукати рішення проблем, а жадають швидкого результату, за що не буду їх засуджувати, адже й сама таким грішу, та одні мають опору і з більшою вірогідністю зможуть врятуватись від власного минулого, а інші все більше в ньому тонутимуть, небажаючи відпускати гординю, яка душить в рази більше.

Таке моє тлумачення самогубства подруги головної героїні, адже нам не настільки детально розповідаю про її моральний стан. Деталізації дійсно бракуєть і на мою думку, коли діло стосується людей, краще 100 разів почути ніж один раз побачити. Мене одночасно дивує те, наскільки не розкритим є момент відносин дівчат, адже Ок Джу, ім`я якої ледь пригадалось моїй голові, навіть не здогадувалась про стан подруги, але одразу ж почала діяти ,так би мовити, ``в лоб``, коли дізналась про її смерть, тобто одночасно ми бачимо два моменти, а точніше сюжетну дірку, яку б дуже хотілось закрити хоча б з однієї сторони, що в перспективі дало б нам не тільки точнішу картинку подій, а й більшу зацікавленість глядача, бо персонажі тоді здаватимуться менш картонними.

Отож, під час перегляду фільму я більше дивилась на картинку ніж цікавилась сюжетом, адже актори були не багатослівними, як і сценаристи, що прописували цікавих персонажів в одній площині. В загальному після перегляду сюжетно більш пропрацьованих робіт ця стрічка стала для мене відпочинком, але якщо ви шукаєте, щось інше, то чекайте, адже на цій сторінці буде ще не одна рецензія, яка може припасти вам до душі. Буду рада почитати ваші рекомендації. Бажаю вам гарного ранку, дня та вечора і до нових зустрічей!