Мирослав Манюк 27 Квітень

БАЛЯНДРАСИ

Вірш / Суспільство

БАЛЯНДРАСИ

Люди носять шум пустий у собі,

Сміх порожній підіймає пафос,

Довгі зводи множать по погоді.

Кажуть довго — знову баляндраси,

Час базікань так проходить даром.

З думкою ж зростає слово разом.

Ланці із розмов завжди стандартні:

Голос лине крізь любі паркани,

Зміст порожній буде не задарма.

Звуки ранять як пісні із кантрі,

Варто брати до уваги співи.

Плин розмов буде тоді вакантним.

Кожен дасть не більше, аніж півень.

Суперечка множить мат на маті.

Хтось повторить знову перший рівень.

Баляндраси ріжуть по формату,

Погляд думки губить спільний простір,

Залишає слід словесних матриць.

Шум зникає, коли люди просто

Виходи знаходять у мовчанні,

Роблять цей життєвий мовний розтин.

Тож виходьте з теплих банних чанів.

Мирослав Манюк

27.04.2026

Дата написання : 27 Квітень 2026

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A