Батьківський завіт

Вірш / Психологія і відносини

У рідному місті - рідний рід:

Тут залишився мій батько.

Я пам`ятаю його завіт:

``Потрібною будь і не озирайся.

Прощай все погане, забудь лихе,

Прямуй у майбутнє з мрією.

Можливо, колись згадають тебе

Незлим тихим словом - з надією``.

Мій батько працює, як завжди робив,

Не хоче покинути місто.

З надією вірить у мир без війни,

І знає, що він - корисний.

Таким, як він, - низький уклін!

За те, що просто залишились...

підтримують в місті щоденності плин

І вірити в мир не стомились.

мій батько помер 5 травня 2025 року на 74 році життя

СВІТЛА ПАМ`ЯТЬ