Бембі

пальця у рот не клади — відкусить по саму голову

оченятами Бембі проведено обшук, досліджено душу

буває закотить під лоба зелені кружальця утомлено

ти нічого не винен, проте як не зробиш — задушить 

провиною

буде дивитись в зіниці — провалишся в тартар від сорому

буде пиляти ніжно нестерпно словами пестливими

огорне тебе, полікує, болем до горла заповнить

цілуватимеш руки, покриті пошерхлими стигмами

над домовиною

Переламана ніжність, розпорошена в вічності порохом 

Тілом своїм зберігає памʼять про тих, хто пішов 

Більше не зможеш мовчати, коли вона тихо і стомлено 

Примружує очі, обрамлені віялом дрібних зморшечок 

Носить в собі кладовища, церкви і капища 

Носить в собі десятки скалічених тіл

у нотатках висить кілька віршів про страчених

а на шиї петлею біла руна, любов та декілька слів. 

Втрата болем пече на грудях чорнилом і соняхом

метастазами лізуть на плечі спогади та позивні 

вириває життя у смерті руками вічно холодними

залишає себе

частинами 

із кожним

в землі