Без шансів

Я не розумію цих жалюгідних поетів, нерозумію ні котів, ні крадіїв. мені б у світі самотньому краще жилося 

без спеки, холоду,

без вас усіх, поганців!

без злоби, жалю.

Я б жив без бід, у злагоді і в мирі, сам з собою, віч на віч.

Ох, повірте, я сам зі світом у боротьбі, а ви — жалкі пародії на астронавтів!

Я сам не свій?

О, постій, а в ту темну, спекотну ніч сказала ти мені, що вийдеш заміж 

за поета,

за кота чи задарма —

не за мене... це без шансів.