Без спини й кісток

Егоїзмом серце вкрите моє,

сонячним мальвом вкрите твоє.

Я мовчу.

Скрутно дається тобі

жити в безлюдному, мрійливому світі,

без спини й кісток — убогий образ твій,

а мій — не гірший.

Скорись — й не буду грозити.

У світ тебе манить дорога!

Не коришся — й не знаєш!

Оприлюднивши свій дар,

стане сильним твій удар;

скорившись — загасиш ти свій дар.