Благаю
Вірш / Психологія і відносиниЯ молю, я благаю, зникни, щезни.
Як не підеш — я піду.
Ох, це страшніше.
Недооцінювати голову борделю — фатально.
І оцінки свої залиш при собі.
Цілунки, дарунки — забери.
Зникнеш ти, зникнуть ці дні уночі,
шлейфом автограф ставлю.
Я благаю — іди!
Так не буде завжди.
Виють за ґратами вовки,
і я,
можливо,
десь із ними.
Марно, слухаєш ти — іди, забери лірику свою, менуети,
поки тримає душу життя.