БЛИСК БЕЗ СЕНСУ
Вірш / СуспільствоБЛИСК БЕЗ СЕНСУ
Купа блиску манить нас щодня,
Рекламує щастя без основ.
Світ давно скотився до нуля,
Де душа вмирає без розмов.
Нам нав`язують блискучі дні,
Із обгортки ліплять цілий світ.
Не питають: треба нам, чи ні,
Глушать сенс всіх зроблених робіт.
Вже не модно думати самим,
Про любов, про совість, про буття.
Все, що щире, те назвуть смішним,
Все, що глибше — це не для життя.
Та душа, наш дивний екземпляр,
Все ж не зникла — тихо десь жива.
Їй не треба слів, гучних фанфар,
Їй потрібна тиша світова.
І допоки є ще ті, хто все ж
Не пускають більш до себе гріх,
Світ врятує лиш любов без меж
І вогонь, що буде гріти всіх.
Мирослав Манюк
27.06.2025