Мирослав Манюк 27 Червень

БЛИСК БЕЗ СЕНСУ

Вірш / Суспільство

БЛИСК БЕЗ СЕНСУ

Купа блиску манить нас щодня,

Рекламує щастя без основ.

Світ давно скотився до нуля,

Де душа вмирає без розмов.

Нам нав`язують блискучі дні,

Із обгортки ліплять цілий світ.

Не питають: треба нам, чи ні,

Глушать сенс всіх зроблених робіт.

Вже не модно думати самим,

Про любов, про совість, про буття.

Все, що щире, те назвуть смішним,

Все, що глибше — це не для життя.

Та душа, наш дивний екземпляр,

Все ж не зникла — тихо десь жива.

Їй не треба слів, гучних фанфар,

Їй потрібна тиша світова.

І допоки є ще ті, хто все ж

Не пускають більш до себе гріх,

Світ врятує лиш любов без меж

І вогонь, що буде гріти всіх.

Мирослав Манюк

27.06.2025

Дата написання : 27 Червень 2025

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A