•Бог•

•

Він вів тебе тернистою дорогою,

Потім м’яке стелив під спину пір’я.

І тилом був твоїм, і допомогою

Десь завжди поруч із тобою, біля.

В гірких сльозах твоїх та пота крапельці ,

Навіть коли ти мав по спині різки.

В твоїй матусі, в першій виховательці, -

Це саме він вправляв на місце мізки.

Десь між дерев тобі як промінь марився,

І в булькотінні злив робив веселку,

Він блоки ставив, аби ти не вдарився,

Ніж ворога тупив, губив виделку…

Коли гатив вниз найстрашнішу блискавку,

Всесвіт сліпив, й топив у гніві лютому.

Для тебе руки ставив він колискою

Відгукувався в шепоті, в ПОЧУТОМУ.

Від пірсу моря до зірок віддалених,

Коли твоїх слідів було не видно,

Ти сердцем відчував, як бУло правильно;

То в жар кидало, то робилось зимно.

P.S:

У кожнім дні, і попри всякі труднощі,

Під низками повітряних тривог.

Ти йдеш до цілі, і сягаєш мудрості,

Бо ти не сам, з тобою іде БОГ.

4.05.2025