Бог осміяний бути не може.

«Не обманюйте себе:

Бог осміяний бути не може.

Що посіє людина, те й пожне»

А ми кажем: «За що нам, о Боже?»

У цій повісті місце сумне,

«Бог осміяний бути не може».

Й ти, людино, оце зрозумій,

З серця викинь усе, що не Боже,

І не будеш у вирі подій.

«Не обманюй себе»

Не всесильна

Щоб усе подавалось тобі,

Шлях тернистий, не завжди комфортний,

Ми по вчинки проходим в журбі.

Все, що сіє людина, хай знає —

Відповісти за це прийде час.

«Бог осміяний бути не може»,

Хоч життя віддає за всіх нас.