Брунька

Ти розквітнеш, неодмінно розквітнеш,

Зачаруєш погляди, кинуті повз.

Ти наллєшся красою по вінця,

Ароматом свободи наповнишся.

Знов.

Пригадай, як минулої вЕсни

Тебе пестив вітерець.

Це ж було!

Пригадай, як пелюстки воскресли,

Потім саван зняли.

Перед сном.

Відпочила за зиму? прокинься!

Розквітай, неодмінно цвіти.

А якою ти будеш завтра?

Різнобарвною? білою?

Чи...

Брунька. Ти.

 ©Ірина Вірна