Чистий аркуш паперу

Чистий аркуш паперу,

зімкнений у твоїх руках —

пустий і наївний,

немов лань.

Наповнений красивими плітками,

відсутністю чеснот і моралі,

байдужими церемоніями

й балачками ні про що.

Зімкнений і досі:

пройшовши час,

пору і зиму,

він усе ще —

безглуздий практикант у Монреалі.

А твоя рука змінилась.

Змужніла.

Зросла.