Чого боялась мрія

Погляд опускається 
Ноги все вагаються 
Підходить, чи хай лається?

О мріє незабутня 
Оголена й завжди попутня
Чого боятись починаєш?
Стихни!
Відчуваєш? 

Ти зіницям довіряєш?
Ти собі не уявляєш!

Та не бійся, тут не страшно
Просто холодно 
Й не все тут рясно

Чека тебе перфузія!
Судинна оклюзія!

Не плач
Я повернусь 

Можливо...

Бо ти надто нестримана 
Так і так – ображена 
Від чого ти там вражена?

Погляд підіймається
Мозок все вагається 
Забрати, чи хай лишається?