Ірина Вірна 19 Вересень

Цикл Відьма: СКАЖЕНА

Вірш / Любов
ілюстрацію згенеровано ШІ

ілюстрацію згенеровано ШІ

Закохана відьма дивилась в люстро

І спрагло шукала в собі певних змін.

Чи зморшки печалі зорали чоло?

Чи смуток синявістю очі підвів?

Чи губи всотали збудливості смак,

І червінність вкрила розтоплений лід?

Чи вії тріпочуть із серцем у такт?

(Повинен з’явитися ж хоч якийсь слід?!)

Та навіть від цього не в’яне краса,

І всі почуття – тільки внутрішній квил.

І знову, як завжди, вона чарівна.

Бо відьма. Скажена. Бо зла без причин.

І ввечері піде на свято сама.

Стоятиме в центрі, але осторонь.

І лише троянда здригнеться в руках,

Як він посміхнеться комусь за спиною.

12.03.1998 @Ірина Вірна

Дата написання : 12 Березень 1998

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A