Олена Юношева 06 Травень

Дихай глибоко

Вірш / Психологія і відносини

Ти дихаєш глибоко, ніби в грудях

Фенікс вмирає, стрімко згасаючи.

Марно. Тут повітря — безмежний простір,

Щедро розлитий, в легені вривається.

Хочеш чи ні, воно тебе змусить

Жити, дивитись на захід променистий.

Світанок прохолодний тебе розбудить,

Солоний бриз зустріне урочисто.

Мокрий пісок під ногами шепоче,

Хвилі об скелі — природи джаз.

Життя огортає тебе невпинно,

Навіть коли ти не просиш про шанс.

Самотність — ілюзія в світі живому,

Прислухайся — почуєш пульс планети.

В космосі цьому, такому знайомому,

Ти — частка Всесвіту, а не комети.

Дихай глибоко, живи на повну,

Кохай безмежно — це твоя суть.

Хай кожна мить буде невимовно цінною

Життя — це подих. Не забудь.

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A