До світла

Місто зустрічей або прощань,

Згадок підлих, які треба стерти.

Знов шукаю в тобі сподівань,

Задля того, аби не померти.

Знов торую цей ``шлях`` в темноті,

І дивуюсь, що швидко встигаю.

Розіп`явши мій біль на хресті,

В одну річку сам вкотре пірнаю.

Поглинають картини, як смерть,

Ті знайомі до сказу події...

Я з дірою наскрізь, шкереберть,

Випливаю, бо плавати вмію.

Переможцем виходжу. Зречусь.

Все. Живий. Подивившись у небо,

Вмить від крику свого стрепенусь-

Ніжний звір повернувся до себе.