Душа

Вірш / Культура

Я був роздертий болем, відчаю чумою,

Коли побачив і коли прожив,

Як у вогні душа може горіти

Впродовж століть, впродовж віків.

Коли ти вбитий холодом заліза в серце,

Коли тому секунду ти ще дихав, жив,

Ти навіть не встигаєш зрозуміти,

Ти наче був — і в одну мить у прірву полетів.

Коли життя з корінням вирване без жалю,

Коли земля згоріла до золи,

Коли нового там вже не зростити,

Хоч що на ній не посади.

                                             2026 рік

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A