Дзвінок у минуле, або «Пий до дна!»

Привіт, моя наївна, сповнена надій оптимістко. Я бачу тебе. Ти сидиш там, першого січня, вся така натхненна, грієш у долоні пузатий келих коньяку — бо шампанське то для дітей, а ти ж у нас жінка серйозна, тобі треба прогріти чакри. Ти строчиш у блокнот «Мій успішний рік». У тебе в голові — стратегія саморозвитку, у шлунку — вчорашній олів`є, а в очах — той особливий блиск ідіотизму, який буває тільки в людей, що вірять у магію чистого аркуша.

Ти зараз пишеш список цілей, так?

«Пункт 1. Схуднути».
«Пункт 2. Вивчити англійську».
«Пункт 3. Менше нервувати».

Слухай сюди уважно. Поклади ручку. Поклади її повільно, ніби це детонатор.

Ти не схуднеш. Твій організм, ця хитра біологічна сволота, буде триматися за кожен грам, як за останній бастіон стабільності. Твоєю єдиною фітнес-програмою буде «спринт у коридор з собакою під пахвою» і «спортивне орієнтування у власній квартирі в повній темряві». І дякуй Богу, що ми на першому поверсі, бо якби ми жили на дев`ятому — ти б здохла, піднімаючись пішки, і навіть не почала цей рік.

Ти не вивчиш англійську. Єдине «London is the capital of Great Britain», яке тебе хвилюватиме — це чи дадуть британці ракети. Твій словниковий запас збагатиться не шекспірівськими сонетами, а тактико-технічними характеристиками заліза, яке передають союзники, і новими, вишуканими прокльонами, які не перекладаються жодною мовою світу.

А щодо «менше нервувати»... О, дорогенька. Твої нерви вийдуть із чату десь у березні, грюкнувши дверима так, що посиплеться штукатурка. Ти будеш спокійна тільки у двох станах: коли спиш і коли тобі вже настільки все одно, що твій «дзен» почне лякати навіть патологоанатомів.

Ти думаєш, що головна проблема року — це влізти в старі джинси? Ха! Світ — це великий космічний жартівник із почуттям гумору п`яного боцмана. Твоя головна проблема буде не в талії, а в тому, що світло — це не фізичне явище, а божественний дар, який видають по графіку!

Тому послухай старшу і мудрішу версію себе. Купи ще один EcoFlow. Купи мішок корму для собаки, бо коли ця мала шерстяна терористка голодна — це страшніше за будь-які новини.

І головне. Допий цей коньяк. Допий його залпом, прямо зараз. Не смакуй. Тобі знадобиться анестезія. Бо скоро почнеться. Цей рік прожує тебе, як стару жуйку, і виплюне в грудні — сильнішою, злішою, і фарбуватися доведеться двічі на місяць, бо твоя сивина буде пробиватися зі швидкістю світла — того самого, якого не буде.

Тому, благаю тебе, дівчинко моя, зроби зараз одну річ. Найважливішу річ у своєму житті! Забий на список! Забий на «London is the capital»!

ІДИ СПАТИ!!! СПИ ЗАРАЗ, ПОКИ ТИХО! СПИ ЗА СЕБЕ, ЗА МЕНЕ І ЗА ВСЮ ЕНЕРГОСИСТЕМУ!!!