Мирослав Манюк 19 Червень

ГІДНІСТЬ

Вірш / Суспільство

ГІДНІСТЬ

Хай знання мовчать до свого дня,

Та настане мить і блисне тут

Все, що ти зібрав в добу знання,

Врешті у житті як твій статут.

Хтось зітре усі твої сліди,

Слово щире більше, ніж скарби

І в мовчанні зріють ці плоди,

Бо в обіймах мало є журби.

Світ не буде тільки лиш один,

Не завжди відчує суть і біль.

Та не варто жити для хвилин,

Щоб ловити славу серед хвиль.

Велич в тім, щоб гідність зберегти,

Не просити сонця: хай мовчить.

Хто живе, аби добро гребти,

Той у тиші дійсно сяє вмить.

Зрозумій, не кожен бачить все,

Та це не причина згаснуть вмить.

Той, хто не втрачає що несе,

То у того серце не болить.

Мирослав Манюк

19.06.2025

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A