ГІРКЕ МОВЧАННЯ

ГІРКЕ МОВЧАННЯ

Всю правду знати та мовчати знов,

Бо страх у грудях, він стирає звук

І кожен раз: тук-тук, тук-тук, тук-тук...

Приходить біль, сховавши всю любов.

Ховати фрази, наче тягарі,

Вони гірчать під серцем, як вино

І це мовчання тягне нас на дно,

Хоч світ би міг змінитись до зорі.

Не раз слова стояли на межі,

Та згасли, не торкнувши чийсь обман.

У поглядах лишається туман,

А правда десь глибоко у душі.

Ми звикли думку краще скрити цю,

Ніж дати їй прорватись на цей світ,

Бо хто ж прийме її так, як завіт,

Коли вона вже б`є нас по лицю?

Та істина живе лише тоді,

Коли її озвучено усім.

Хай світ ніколи не буде німим

І правда хай буде на висоті.

Мирослав Манюк

14.07.2025