ГЛИБИНА КРАСИ

ГЛИБИНА КРАСИ

Щоб постійно хід мій був прямий,
Я шукаю промінь у пітьмі,
Тут проляжуть сонячні шляхи.

Не згасають сили у мені,
Холод вкриє випалений тил,
Проростають квіти на землі.

З чимось гарним я тепер на ``ти``,
Змиє дощ тривогу та печаль,
Ще розквітнуть квіти та сади.

Тайну криє затишна весна.
Тільки той, хто бачить глибину,
В холод відчуває мить тепла.

Я пройду крізь тугу цю лиху,
Щоб зустріти диво у житті,
Зупиню зневіру і вину.

Чистий блиск палає в вишині,
Світло сяє в краплі від дощу.
Гарне все, якщо усі живі.

Знову дні розкрили свій кожух
І красою сповнена Земля,
Кожна хвиля знає цю пору.

Гарне все, якщо це не брехня.

Мирослав Манюк
07.09.2026