ГЛОБУС
Вірш / Психологія і відносиниЯ кнопки закріплюю на глобусі,Де в кожному куточку світу мої мрії.У деяких дитячі, де багато фокусів,А у Європі позначила ті, що дають надії.
І ще одну я прикріпила посередині Тихого океану,І позначила її як ту, що найглибше засіла на дні.Можливо ця мрія давно потонула в ньому,Але точно не опустилась в мені.
І так щодня я кручу той глобус навколо його ж осі ,І так як дитина, закритими очима пальцем притискаю.Яка невдача, я знов опинилась ним на Евересті, на горіВажкодоступній, малоздійсненній, але хіть не втрачаю.
Легенько обернувши, я зупинилась на центральній Європі І оглянула всі ті кнопочки, всі мрії.Їх так багато вже було здійснено, що я і не помітила...Оправдано я не втрачала свої живі надії.