Горобиновий вогонь

Вірш / Природа

А горобиновий вогонь

Спалахує яскраво,

Із теплих літечка долонь

Струмінь його стікає.

На сонці золотом горить

Та безліч іскор сипле.

Прошу, ти, друже зупинись.

Поглянь на диво-дивне.

Подумки в купіль ту пірнай,

Хай душу очищає,

В себе красу оту вбирай,

Що зветься рідним краєм.

2018 р.

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A