Світланка Минченко 20 Жовтень / Оновлено

•Гріховний безліміт•

Вірш / Психологія і відносини

Щоб б ти сказав, якби все стало правдою?

Всі листування, подихи, вогонь…

Наскільки б тішився цією владою,

Як справдилися б ночі всіх безсонь?

Усі слова, що бУли нами сказані,

Як літаки здійнялись догори,

А ми напроти - тісно б стали зв‘язані,

Щоб ожили в буянні кольори.

Та не тамуй свій подих під зухвалістю,

Торкайся пристрасно усіх частин.

Бо лише ти і був моєю радістю,

(У світі 7 мільярдів, ВІН ОДИН).

З усіх «хотілок» став пріоритетністю,

З усіх зірок - ти сонце і мій ДІМ.

Завзятість невгамовна, мікс із ревністю,

Мов несподіваний із неба грім.

З собою бій з початку починається,

Що б я обрАла знов? Усе з нуля!

Але ніхто ніколи не дізнається,

Мій світ і є ілюзія моя.

Я геть усе, що «ДО» собі пробачила б,

Хоч ти і є гріховний безліміт.

Але як тільки б я тебе побачила,

Планети всі ураз зійшли б з орбіт.

14.10.2025.

Цикл віршів «Лоліта»: «Протистояння», «Лоліта», «193», «Ніколи.. Не з ним», “notMine”, «Я- експеримент», «Хмарочоси», “Tatto”, «Танець», “Soulmate”, “Краще», “Perfect Illusion”.

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A