Хай пісня літа не змовка

А я слухаю, слухаю, слухаю

Тихий шепіт беріз з вітерцем.

То, здається відлунює музика

Ніжна-ніжна в душі й легкий щем.

Горобина раз по раз спалахує,
Мов заграва, калинонька теж

І стрибають каштани, мов м``ячики,
Котяться у траву, не знайдеш.

Та вербовими вкрите листочками

Чисте плесо малого ставка.

Літо ж так відпускати не хочеться,
Нехай пісня його не змовка.

2016 р.