клінічна ситуація

він любив її. вона любила пити до світанку дороге червоне вино. любила бути на самоті, крізь стогін похмурих днів, крізь недоспані ночі, галасливих зірок. він до нестями любив її. любив до болю у колінах, любив аж до світанку кожної бурхливої ночі. вона ж любила білу смерть, любила щиро. у соц-мережах нарікала себе блідою, поганкою. він любив її, так само, як передивлюватися порнофільми щоночі, так само, як вигукувати її ім’я на високих мостах, поринаючись у них. вона любила палити цигарки. вона ненавиділа його, того, хто її любив, як трахатись під пісні “Щенки”, того, хто присвячував їй сторінки, заляпані кров’ю. і ось він стоїть, стоїть рішуче на краю тих самих мостів, знову вигукуючи її ім’я кілька хвилин, і його тіло почне розкладатись під тиском забруднених вод, під чиєюсь спермою. вона досі не любила його. вводячи бурхливу смерть під шкіру, не любила його, запиваючи дорогим вином і закурючи цигарками з елітного табаку. вона не була тупою стервою, не була останньою сукою. вона не вірила в любов, поринаючи у воду, і ось вона так само розкладається у чиїйсь спермі.