Коли Завіса Стоншується: Ніч Самайну. Пролог

Пролог. Самайн

Ще тоді, коли світ вимірювали не точними цифрами, а лише відблисками вогнищ та загрозою тіней, існувала ніч, яку людство зустрічало з особливим заціпенінням. То була ніч Самайну — межа між світлом і темрявою, що насувається, між зібраним урожаєм і голодною, небезпечною землею, між живими і мертвими. У цю ніч не співали гучних пісень і не чекали милості; цього вечора мешканці маленького селища під старовинним дубом гасили всі вогні, крім Священного Багаття, бо знали: завіса між світами стоншується до прозорості павутини, і те, що зазвичай мовчить, приходить, щоб забрати.

Наша історія починається саме тоді, коли вітер приніс перший, гострий, як лезо, запах снігу, а дерева, ще вкриті мідно-рудим листям, видавали довгі, химерні тіні, що тяглися аж до порогів, ніби щупальця. Селище готувалося до захисту, а не до свята: на порогах залишали дари — яблука, мед, шматочки хліба, — але це була данина, а не частування, щоб задобрити Фоморів та блукаючих духів. Біля вікон клали гілки глоду та шматки заліза, щоб стримати тих, хто ненавидить метал, але знає, як проникати крізь щілини. У кожній хаті ховали дітей від вічних мандрівників — Аос Сі, Народу Пагорбів, які на Самайн виходили на полювання: не за плоттю, а за тим, що світиться надто яскраво.

Цього року саме Ейлін наблизилася до межі, яку не кожному дано перетнути. Їй виповнилося тринадцять зим — вік, коли дитинство ще тримається за руку, але вже озирається на небезпечну дорослість. Вона мала в собі надто багато срібного світла (Надії) й надто мало обережності. Поки її мати, тремтячи, читала молитву біля печі, Ейлін, піддавшись незрозумілій, зловісній цікавості, вийшла на поріг, щоб послухати шепіт ночі. І в цьому шепоті вона почула не вітер, а чистий, дзвінкий сміх, що долинав від старого кургану на краю лісу — сміх, у якому було щось дитяче, але нелюдське і підступне.

У ту мить, коли над землею здійнялася завіса магії, Ейлін ступила у Темний Сезон, навіть не підозрюючи, що її чекає не просто ніч, а тринадцять випробувань у світі, де краса має гострі зуби, а істина — найвищу ціну. Світ Кайлех вже розгортав свої крила, і кожен крок дівчинки ставав частиною стародавнього, жорстокого договору, укладеного задовго до того, як люди перестали слухати ніч.