Анастасія Еліст 16 Вересень

Колись серце загоїться

Вірш / Інше

Я не народилася із безмежною силою,

І не можу все на світі полагодити.

Люди ніби очікують, щоб ти з дитинства вже була зрілою,

І знала, як з ними лагодити.

Я звичайна людина із своїми можливостями,

У місці, де на всіх розраховують.

Де кожного оцінюють по його здібностях,

Але моральний стан не враховують.

В мене є лиш момент,

Яким я люблю насолоджуватись.

Уночі переглядати найкращий фрагмент —

Таким чином у життя кожного разу закохуватись.

Так, періоди бувають важкі,

А в голові не з`являється в секунді голос,

Котрий показує найкращі шляхи,

На спокійний для всіх і надійний полюс.

Напевно, я звикла до таких різних днів,

Не показуючи особисто болю.

Моє серце загоїться від теплих вітрів,

Які ти принесеш колись із собою.

Дата написання : 16 Вересень 2026

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A