Колискова

Тендітно білі пелюстки
На пів розцвілої лілеї ,
Укриті розсипом роси,
Ростуть під вікнами оселі.

З відкритих вікон чути спів,
Кристально чистий наче з неба,
Неначе Янгол прилетів
І вчить як серцем жити треба.

Лунає пісня про степи,
Безкрайнє море і пустелі,
Величні гори і ліси,
Хвилясті ріки, хмурі скелі.

Холодний вітер, як поштар,
Розносить пісню по просторах –
Від білосніжних вогких хмар
До чорних скель, де править морок.

Я впізнаю прості слова
Колись співаних колискових,
Які несли мене в края
Дитячих мрій і снів казкових.

Як і колись в вечірній час
Матуся їх мені співає,
Відкривши вікна в тихий сад
Де сірий хрест відпочиває.

А я сиджу в густій траві,
Тепер невидима для світу,
В скупому образі душі,
Яка не в змозі відлетіти…
15.03.12