Кораблі ілюзій

На кораблі своїх ілюзій

розбилась я на друзки.

Пливла на хвилях днів

в ілюзії-щиті.

І вдарив грім із днів,

і впав ілюзій щит,

і затонув мій світ.

На літаку своїх ілюзій

розбилась я на друзки.

Летіла над життям,

всміхалася літам.

Ілюзії-хмарки

тримала у руці.

Та мій літак згорів,

а парашути мрій

скорботи вітер вкрав.

І весь мій світ пропав.

На зорельоті снів

здіймалась в небеса,

губила сотні слів,

історій, почуттів…

Мій зореліт згубивсь,

віднісши мої дні

у безвісті, пустки…

На зорельоті снів

згубилась у житті…

На кораблі своїх ілюзій

розбилась я на друзки…