крайнощі

Пальці пахли хвоєю
А я твоїми віями
Холодними обіймами
А ти жінками й зброєю
Руки вражено й стомлено
Лежали на твоїх плечах
Знаходила щастя знекровлене
У тобі як у предтечах
і все говорило про зраду
А я про любов і манію
А потім три куба магнію
Щоб не дізнатись правду
Від коми відходила блідо
А ти все тримав за руку
Тремтіла від кожного звуку
Яким ти запрошував в літо
На кожному слові акценти
Що варто жити й без тебе
Я витрясу тебе з себе
Як бідному пенні та центи