КРІЗЬ БЕТОН

КРІЗЬ БЕТОН

Я стояв між сірим тлом бетону,
Довго гнувся під чужі вимоги,
Потім вийшов на картонний протест.

Я не хочу жити тут без Бога,
Де дають лиш крихту від бажання,
Знову долю зву серед дороги.

Прагну бути у строю сержантом,
Вище закладаю планку вдачі,
Вийду з кола дикої держави.

Не боюся я того, що бачу,
Буду я просити свого неба
Сили для зухвалої віддачі.

Я проходжу крізь вузький цей ребус,
Суну стіни. Тільки не руками,
А снагою, що відкрив для себе.

Лину снами крізь майбутню пам`ять,
Не приймаю дріб`язку від скрути,
Та руйную межі і всі рамки.

Я шукаю компас свій маршрутний
Та беру у долі власну славу,
Як для себе, так і для статутів.

Вірю щиро, що це мої лаври.

Мирослав Манюк
02.08.2026