Кухня

Маленька кухня в квартирі минулого віку, 

Ти, я і пляшка білого напівсолодкого,

Розмови до ранку з тобою про все на світі.

Ти кажеш: «Ми так постарішали, моя мила.

У тебе сиве волосся, у мене залисини.

Зморшки намалювали візирунки на шкірі,

А я памʼятаю нас ще молодими

і кохаю так само сильно в усій палітрі».

Я посміхнулась тобі, опустила очі, 

Засоромилась як тоді, одинадцять років назад.

А сьогодні у нас весілля річниця,

І я щаслива, що обрала тебе у весняний листопад.

Ангеліна Александренко 

17.05.2025