Лелечий луг

А луг в долині, верби де ростуть

З давніх-давен чомусь зовуть лелечим.

Бо щовесни лелек багато тут

І всеньке літечко звідти їх чути клекіт.

Хоч їхні гнізда є й біля осель

Та в лузі харч шукають для пташаток.

Край поля походжає також Лель

І для обіймів розправля крилята.

Лелечий луг збирає восени

Птахів цих перед вильотом у вирій.

Нехай сюди вертаються вони

І рідний край вітає пісня щира.

2020 р.