Артем Таланов 29 Грудень

Лихо моє

Вірш / Інше
Слухай, лихо моє ненависне,
Як захочеш узяти мене -
Упіймай, поступлюся навмисно,
Покарання тебе омине...

Плоть розірвеш на свіжії рани,
Солі всипеш напевно туди,
Закуєш, мабуть, потім в кайдани,
Не даси може навіть води...

Ну то й що - не загину вже точно,
так бувало, згадай, вже не раз.
Вибач, знаю те все я заочно,
І, послухай, давай без образ?

Добре знаєш: програєш сьогодні,
Як і завтра, і через роки...
І не буду втікать від безодні,
А вчиню, мабуть, я навпаки:

Пропоную угоду сумісну -
Розійдемося мов кораблі,
Що у морі зустрілися чистім
І утопим в безодні шаблі.

По руках, ненависнеє лихо?
Ну, вирішуй... минув уже час.
Повідомиш тоді якось тихо,
Може доля зведе знову нас...
18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно