Лірика кохання

Встроми мені поглибше в серце ніж.

Я так люблю це відчуття,

Карай мене, вбивай і ріж,

В твоїх руках тепер моє життя.

Дістань усе живе зсередини,

І розтрощи в своїх руках,

Руйнуй мене, не відчувай провини,

Бо я забув, що таке страх. 

Я витримаю найсильніший біль,

Аби тільки його завдала ти.

Я йшов би по склу сотні миль,

Щоб мати шанс знову тебе знайти. 

Тільки скажи мені, що це кохання,

Що це є «спражні» почуття.

Цілуй мене, стискай наче востаннє,

Щоб більше не шукати вороття.