Лист від Героя України

Я загинув,кохана,мужньо поліг у степу,Не плач,не журися,благаю,Подарую тобі найгарнішу весну,Та сонцем для тебе засяю.
Я в променях ранку тебе обійму,Вітрами шептатиму ніжно.У сни твої лагідно знову зайду,Щоб жити у пам’яті вічно.
Я дощем задзвоню на теплому склі,А в маках розквітну в долині.Не вір, що навіки я зник у імлі —Я завжди з тобою, єдина.
Як доня наша? Часто сміється?Чи вміє уже говорити?Шкода,що тата уже не діждеться,А зможе лишень уявити.
Як виросте доня, хай знає, що татоЗа щастя її воював.Щоб вільно жила, щоб сміялась завзято,Щоб мирний світанок для неї настав.