Літні ноти

1

Хвилюються гори

шумом дерев.

Смерековий гомін.

А трави біжать,

заколисані вітром,

в золочену даль.

2

Шум смереки туманом стелиться,

Гори зрошує вечорово.

Вітер з хмарами знову жениться –

Мабуть, родиться хлопчик-дощик.

3

А я знову купаюсь у сонці.

Трави кониками гудуть.

На дитячо-юнацькій долоньці

Вітрохмари в краплинці цвітуть.

4

По вечірньо-залитій дорозі

Караван із корів пливе.

На оббитім хазяйськім порозі

Сивочолий хлопчак його жде.

5

Я пішла б за далеке літо,

За загублені в хмарах вітри.

Там знайшла би любов оповиту –

Немовля у сосновій руці.

6

Місяцесяйвом блакитним

Птаха нічна пливла.

Розпростерла любові крила

І торкнулась мого чола.

7

Чого ти, конику, до ніченьки сюркочеш?

Чого голубиш ти глибоку ніч?

Воркують коники – нічні голубки,

А ніч світлішає від сонця твоїх віч.

8

Твою любов укрили темні ями.

Твої слова – від блискавок гостріш.

І навіть сонце має чорні плями,

А ти ніяк мене ще не простиш.

9

Плете плетиво павук

На долоньці ранку.

А любов із сіттю – стук! –

Коло мого ґанку.