•Маки•

Вони завжди були зі мною -

Даровані тобою крила.

Ти сповнював мої вітрила,

Зміцнивши стіни за спиною…

Я вчилась довго і завзято

Будь-де розпізнавати знаки.

Як кров, в душі рясніли маки,

Бо ти - моє найкраще свято.

На мить не віднімав життя,

Проте розкрив мій власний голос:

Як хліб у собі тримає колос -

Мого із вічністю злиття.

Так само ти завжди був мій

Від світу першої секунди.

Тротил, що детонує груди, -

Душі найголовніший бій.

Тож хай надалі йдуть роки -

Шукати «справжнє» щось? Не стану.

На добровільну йду оману -

Свистячу кулю у щоки 

Зловлю в долоню - раритет.

Лети в своє життя, мій хлопчик.

Ти, звісно, «попри все», молодчик,

А я собі - пріоритет.

14.02.2026