Маленькі люди

Ви можете позіхати, а можете злитися, панове,

Та ваші слова не замінять ні ваші думки,

Ані ваші ідеї, і точно не ваші старі ідеали.

Ви надто домашні, ви надто ліниві,

Ви надто рум’яні і ну надто люб’язні

До тих, хто вам хоче поменше,

Тонкіше й послабше.

До тих, хто вже знає побільше,

Й можна ж ще краще - заплющити очі й мовчати.

А їхня посмішка ширша, і їхні слова

все гучніше й гучніше.

А ви можете злитися, панове,

але, будь ласка, будьте тихіше.