Мама. Лабораторія серця

[Куплет 1>

Ти — тиша, що випереджає слова

Ти — промінь ранку зі скриньки добра

Я міряв відстань від страху до шраму

Лінійкою ночі, ключами від брами

Твої долоні —  це мій оберіг

У кожній зморшці — мій маленький біг

Ти вчила, якщо впав, то вставати вперто

І лікувала мої коліна подерті

[Приспів>

Мамо, Мамо. Моя аксіома

Ти — мій початок. Моя хромосома

Я, як рівняння, розв’язую драму

А відповідь проста: це ти, моя мама

Мамо, Мамо. Коли темно й тісно

Твоє ім’я свІтить зірковим намистом

Скільки б я формул не клав у програму

Результат той самий: рідненька мама

[Куплет 2>

Я виростав із важливих дрібничок,

Наповнений сумнівів, скопійованих звичок.

Ти просто шила терпінням лямки,

Щоб не впав я у власні ямки

Твоє мовчання гучніше грому

Тихе «повір» переборює втому

І навіть, коли я знов міняю міста —

Твої «бережи себе» липнуть до рюкзака

[Куплет 3>

Якщо розпадусь на літери з числами,

Ти знову складеш мене з турботою чистою

Якщо загублюся у власному лісі —

Ти будеш стежкою в кожному віці