Неоніла Гуменюк 17 Березень

Метелик

Вірш / Природа

З квітоньки на квітку

Метелик літав.

Жовті свої крильця

Сонцю підставляв.

Він ніби промінчик

Крихітний його

І яскраво світить

Міні-літачок.

Хоч прожив так мало.

Лише день чи два,

А тепло зосталось.

Душу зігріва.

2016 р.

18px
Шрифт
Вигляд
Прокручування
A- A+ 18px
Roboto Slab
Open Sans
Noto Serif
PT Sans
1.6
0px
Повільно
A