Милість

Сумую за дитинством, бо доросла людина,

‎Той період часу, для мене, краща година,

‎Не мавши безліч того, що мала інша родина,

‎Я був щасливий, всерівно, та, не текла слина,

‎Коли країна була в мирі, та бабуся живою,

‎Вона радістю ділилася, хоч не була такою,

‎Як не стало її, сумував я, цілий рік,

‎Наче частину душі, хтось поцупив і втік,

‎Я, то плакав, то сміявся, що це було зі мною,

‎Може, це клята війна, де запуски зі стрільбою,

‎Може, я був частиною, усіх в моїм краї,

‎Тому і відчуття мої, були то в пеклі, то в раї,

‎Якщо чесно, не знаю, бабусі, царство небесне,

‎Усім рідним і близьким, бережіть життя чудесне,

‎Вам, моє слово чесне, у світлі голови людей,

‎You happy every night, you happy every day,

‎Серед кучі речей, що зовсім не потрібні,

‎Залишився, ким був і не позбувся мрії,

‎Мої надії в впевненість, давно перетворились,

‎Бути собою, краща, серед усіх милість.

‎

‎

‎