мій беніто

знаєш братику

я люблю фашистів

за їх чорні сорочки.

від них пахне здоров’ям

навіть з телеекрану.

стара кінохроніка –

паради молодих і красивих,

експресія, виразні жести,

беніто схожий на борця

чи там, скажімо, боксера,

виступи з балкону

істеричні як накликання дощу

на співучій мові данте,

інколи думаю – знаєш

напевно його недруги

вчились в школі краще за нього,

вони більше цінували ренесанс

все-таки петрарка там чи бокаччо,

і, щоб йому не було самотньо

на цьому провінційному балконі,

вони повісили поряд коханку